Електроміостимуляція – це фізіотерапевтичний метод, в основі якого лежить збудження рухових нервів імпульсним струмом, що спричиняє скорочення м’язів. Активно застосовується для реабілітації хворих із патологіями опорно-рухового апарату.
Електроміостимуляція – це фізіотерапевтичний метод, в основі якого лежить збудження рухових нервів імпульсним струмом, що спричиняє скорочення м’язів. Активно застосовується для реабілітації хворих із патологіями опорно-рухового апарату.
Принцип дії електроміостимуляції
Дія на скелетні м’язи здійснюється або за однополюсною (уніполярною), або за двополюсною (біполярною) методикою. При впливі на м’язи активізуються метаболічні процеси як у них самих, так і у структурах, що лежать вище: гіподермі, дермі і навіть в епідермісі, що покращує зовнішній вигляд шкіри і прискорює ліполіз у підшкірній жировій клітковині. Ця процедура допоможе збільшити місцево кровопостачання та здійснює місцево профілактичну дію проти венозного застою, підвищує виведення лімфи, активізує роботу периферичної та центральної нервових систем, а саме головне прискорює процеси відновлення та регенерації тканин, включаючи і кісткову.
Електроміостимуляція, викликаючи збудження та скорочення м’язів, одночасно посилює всі обмінно-трофічні процеси, що спрямовані на збільшення енергетичного забезпечення працюючих м’язів, а також підвищується активність регулюючих систем, у тому числі клітин кори головного мозку. При проходженні електричного струму вздовж нервових стовбурів підвищується провідність нервового збудження, пришвидшується регенерація пошкоджених нервів. Скорочення м’язів, що провокуються електричним струмом навіть при повному порушенні провідності нерва, гальмує розвиток атрофії м’язів і склеротичних змін (переродження м’язової тканини в сполучну, тобто в тканину не здатну до активного скорочення) в них.
Електроміостимуляція показана при наступних проявах хвороби:
- периферичні (мляві) парези та паралічі (обмеження активних рухів) внаслідок травми та захворювань нервів (невритів), нервових сплетень (плекситів), нервових корінців (радикулітів);
- порушення чутливості шкірних покривів в результаті травм та різних хвороб невритів, плекситів, радикулітів;
- центральні (спастичні) парези та паралічі (обмеження активних рухів) внаслідок травми та захворювань головного та спинного мозку;
- порушення чутливості шкірних покривів внаслідок травм та захворювань головного та спинного мозку;
- гіпотрофія м’язів – внаслідок тривалої гіподинамії, тривалої іммобілізації гіпсової чи іншої пов’язки.
Таким чином, електроміостимуляція дозволяє використовувати її як самостійний метод профілактики або корекції тих чи інших патологій. Також варто відзначити, що вона може служити і допоміжним методом.